Оголошення



Опрацьовані рейтинги про виплату стипендій

Нові рейтинги про виплату стипендій вже готові. Щоб подивитися свій рейтинг, перейдіть за посиланням нижче. ...
Читати більше...

Нові стипендії

До уваги студентів. На сьогодні директори інститутів опрацьовують рейтинги про виплату стипендій. Орієнтов...
Читати більше...

До уваги студентів магістрів набору 2015 року!

З 16.01.2017 по 05.02.2017 всі викладачі випускних кафедр будуть на роботі і перебуватимуть в 0 корпусі. Також буде можл...
Читати більше...



Інженерно-екологічний факультет ІФНТУНГ пропонує гарні перспективи випускникам

Олег МАНДРИК: Готуємо таких спеціалістів, попит на яких лише зростатиме


Теперішня доба дедалі вимогливіше диктує нові правила гри в системі профорієнтації випускників шкіл та вищої освіти. Ряснота на ринку праці в Україні одних спеціалістів і, навпаки, брак інших, може, й необхідніших, даються взнаки на всіх рівнях життя суспільства. Через те нинішні абітурієнти вже задумуються над тим, яку професію обрати: так звану престижну — юриста чи економіста чи більш предметну, інженерну, яких саме бракує. Бо важливо не лише вступити на навчання до ВНЗ і здобути вищу фахову освіту. Основне ж — влаштуватися потім на роботу за обраною спеціальністю. Інакше яка користь з університетського диплома?

Що над такими речами справді не лише замислюється сучасна молодь, а й робить відповідний вибір, засвідчує торішній бум заяв на вступ до інженерно-екологічного факультету ІФНТУНГ. Охочих навчатися тут виявилось майже тисячу абітурієнтів — на 180 ліцензованих місць. Як на демографічну ситуацію на Прикарпатті це доволі високий показник. Що ж такого привабливого знаходять у цьому підрозділі технічного університету випускники середніх навчальних закладів? Про це та інше й розповідає декан інженерно-екологічного факультету Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу кандидат технічних наук, доцент Олег МАНДРИК.

— Наш факультет навчає студентів за двома напрямами підготовки — «Екологія та охорона навколишнього середовища» і «Геодезія, картографія та землеустрій». Саме цей напрям, на якому готуємо інженерів-геодезистів, інженерів-землевпорядників та інженерів-геоінформатиків, і був торік особливо популярним серед вступників до ІФНТУНГ. І то не дивно. Це викликано проведенням в нашій державі ринкових реформ та створенням єдиної автоматизованої системи земельного кадастру. Тож попит на відповідні спеціальності, за якими і готує потрібних фахівців наш факультет, зростає і зростатиме. Мушу додати, що на факультеті навчаються громадяни не лише України, а й — упродовж останніх трьох років — інших держав. Це зокрема жителі африканських країн, близького зарубіжжя, а студенти з Росії і Туркменистану навчаються в нас постійно.

- Олегу Миколайовичу, мабуть, нелегко опанувати ту чи іншу спеціальність такого специфічного спрямування? Не пригадую жодного іншого предмета зі шкільного курсу, крім географії, який би міг слугувати базовою основою для здобуття такої професії?


— Навчатися абсолютно не важко. Було б бажання. і щоби вступити на факультет, достатньо набрати не аж так багато балів — мінімум 124 (з профільних предметів — 140). Зате через п’ять років вступники володітимуть практичною інженерною спеціальністю, яка конче потрібна суспільству. Взагалі, мушу підкреслити, доволі сильні інтелектуали приходять на цей потік. Скажімо, студенти-землевпорядники, підготовкою котрих опікується завідувач профільної кафедри професор Роман Рудий, цього року допомагали у формуванні на Прикарпатті єдиної електронної бази даних державних актів на земельні ділянки, залучалися свого часу до безплатної приватизації землі. Тобто майбутні випускники пройшли вже добру практичну школу, володіють навиками роботи з сучасними програмним забезпеченням та геодезичними приладами. А найкращих із них оформляють на постійну роботу в Центр державного земельного кадастру та на інші підприємства. Вигідно і студентам, і для університету плюс...


Або візьмімо професію інженера-геодезиста. Я не фахівець з геодезії, тож ніколи не думав, доки не став деканом, що це така серйозна і потрібна сьогодні спеціальність, яка пов’язана із створенням топографічних та кадастрових карт і планів, проведенням інвентаризації та розпаювання землі, визначенням форм та розмірів землі з використанням геоінформаційних систем. Завідувач кафедри геодезії професор Костянтин Бурак співпрацює як науковець у цій тематиці з Рівненською АЕС, залучаючи до цієї роботи магістрів та аспірантів кафедри.

- Словом, досить непогано можна влаштуватися на роботу за цією спеціальністю?

— Безумовно. Спеціалісти з напряму «Геодезія, картографія та землеустрій» працевлаштовуються у структурах Державного комітету по земельних ресурсах, Головного управління геодезії, картографії та кадастру, Комітету з питань архітектури та містобудування та інших землевпорядних, будівельних, проектно-вишукувальних організаціях. І не лише на Прикарпатті, а й на сході України. Кар’єру там можна зробити за кілька років.

Так само вельми потрібні народному господарству фахівці зі спеціальності «Геоінформаційні системи і технології», яких готують на третій, наймолодшій, кафедрі факультету. Ми відкрили цю спеціальність в 2007 році, коли я став деканом факультету. Фахівець із ГІС — це професія радше майбутнього, ніж сьогодення. Адже студенти опановують основи програмування з використанням комп’ютерних мов та вивчають геоінформаційні системи, які використовуються в інженерній геодезії, землевпорядкуванні та в геологічній і екологічній галузях.

Отже, студенти, які досконало володіють комп’ютерною технікою, охоче записуються на цю спеціальність. До речі, цього року ми вперше випустили таких спеціалістів, які працевлаштовані в науково-дослідному інституті в м. Києві та в ДП «Карпатигеодезкартографія». Очолює кафедру доктор наук професор Едуард Кузьменко, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки 2011 року. До речі, з шести професорів, які працюють на факультеті, це вже другий лауреат такої премії. Першим був відомий учений, знаний і за межами України, — Олег Адаменко, котрий свого часу заснував з ініціативи ректора ІФНТУНГ Євстахія Крижанівського кафедру екології, найдавнішу з тотожних підрозділів інженерно-екологічного, що, по суті, й дала йому початокѕ Два лауреати Державної премії — це вже певний рівень і визнання факультету.

- Власне, як «Галичина» вже повідомляла, саме екологи разом зі студентами трьох інших спеціальностей ІФНТУНГ навчаються рівнобіжно і в Краківській гірничо-металургійній академії. Чи не так?

- Справді, 15 наших студентів-екологів три місяці навчались у Кракові, згідно з підписаними угодами про видання двох дипломів. Недавно ж вони захистили магістерські роботи, причому всі — на «відмінно», і стали магістрами з екології.
Втім, так чи інакше, а 5 липня наші магістри отримають українські дипломи, а у серпні-вересні — польські, які дійсні в Євросоюзі, й отже, їх визнають у всьому світі. Так ми відкриваємо нашим студентам шлях до Європи. Молодим людям з такими дипломами вже не треба поневірятися закордонами в пошуках роботи, аби влаштуватися десь прибиральниками чи мийниками посуду. Їх братимуть на роботу як кваліфікованих фахівців. Тим паче, що наші випускники розумні й енергійні, знають не лише англійську мову, а й польську (ми організували їм в університеті відповідні курси, тому що навчались вони польською мовою). Ще перебуваючи у Польщі, наші випускники подали свої анкети на так звані торги праці. Такі «ярмарки» відбуваються у Кракові щомісяця. Тоді до міста приїжджають представники різних фірм і переглядають кандидатури на ті чи інші посади. До речі, таку практику і у нас час запровадити. Правда, в Польщі трохи інша специфіка із зайнятістю населення. Там дуже чітке пенсійне законодавство, і всі, хто досягає відповідного віку, дружно виходять на пенсію. Тому адміністрації установ та організацій через торги праці в містах зазвичай наперед підбирають-готують собі кандидатів на місце тих, хто незабаром звільниться з роботи за віком.

Отож дані про наших магістрів уже переглядають європейські роботодавці. Власне, в плані підготовки спеціалістів, так би мовити, з європейським ухилом, співпрацюємо не лише з поляками. Найкращих студентів відряджаємо для проходження практики ще й до Канади, Німеччини, Сербії, Румунії, Норвегії та інших країн. Вони там набувають досвіду, працюють на сучасному обладнанні, а потім такі курсові пишуть, що тільки щиро дивуєшся.

Такою практикою теж торуємо своїм випускникам дорогу до Європи. Вони цього вельми заслуговують. Бо, повторюю, дуже здібні й талановиті представники галицької молоді в нас навчаються. Скажімо, позаторік на факультет вступила дівчина, котра мала сертифікат з математики на максимальні 200 балів, й обрала спеціальність «Землевпорядкування і кадастр». Нині вона перша в рейтингу, а за нею й інші підтягуються. Приємно таких людей навчати і вже в університеті сприяти їм у кар’єрному зростанні. Думаю, цій студентці стелиться шлях до аспірантури. Найкращі студенти факультету одержують стипендії Президента України, Верховної Ради України, голови обласної державної адміністрації та голови обласної ради.

- Все ж доводилося чути, що принаймні загалові ваших інженерів-екологів не так легко влаштуватися на роботу?

— Ні, нині труднощів із цим немає. Проблема була в тому, що випускники-екологи отримують статус державного службовця. А щоби молодому спеціалістові з таким статусом влаштуватися на роботу, потрібно мати три роки стажу державної служби. А звідки випускникові ІФНТУНГ взяти його? Тож ми придумали, як вийти з такого глухого кута: ліцензували робітничу професію «Спостерігач за станом навколишнього середовища» і відкрили тримісячні курси з оволодіння цією спеціальністю. І тепер студенти-екологи після другого чи третього курсів паралельно навчаються й там. Усім, хто закінчує ці курси, ми видаємо свідоцтва державного взірця, за якими їх можуть влаштовувати на роботу чи то під час літньої практики, чи на вакаціях. Причому — з відкриттям трудової книжки для них. І тоді таким студентам, які працюватимуть за обраною спеціальністю ще під час навчання, буде зараховано до трудового стажу й весь період їхнього навчання в університеті — від першого курсу. Отже, здобувши вищу освіту, наші випускники відразу матимуть і потрібну для працевлаштування кількість років стажу.

- Чим іще може зацікавити ваш факультет нинішніх абітурієнтів?

— Невдовзі інженерно-екологічний, перший і наразі єдиний в
ІФНТУНГ, матиме власну базу для проходження студентами навчальних практик. Як уже писала ваша газета, з ініціативи ректора університету
Є. Крижанівського спільно з О. Адаменком ми підготували проект «Створення Дністровського інженерно-екологічного полігону для розробки протипаводкових заходів та підвищення екологічної безпеки території Івано-Франківської області», аналогів якому в Україні немає. Спільно з обласною радою ми подали його на розгляд Кабінету Міністрів і здобули перемогу.
Отже, університетові й безпосередньо факультетові передано приміщення в с. Маріямполі Галицького району. То була доволі занедбана будівля. Але нині вже на завершенні процес її реконструкції. Також проект передбачає закупівлю екологічного обладнання на 300 тис. грн., ще 100 тисяч виділено на придбання сучасної комп’ютерної техніки для проведення різних екологічних лабораторних досліджень. Тобто створимо чудову базу для студентських практик, в тому числі і для іноземних студентів, адже вже 2 липня до нас на практику прибудуть 30 польських студентів. Гадаю, з часом тут розвинеться доволі потужний у регіоні осередок різнопланових наукових досліджень. Передусім досліджуватимемо якість питної води, стан атмосфери і ррунтів у названому селі, а відтак і в інших населених пунктах. Зрештою, з керівниками району підписали угоду і про головне, через що й виникла ідея створення протипаводкового полігону, — про обстеження русла Дністра. Адже не останньою чергою і крута кривизна цієї ріки зумовлює в окремих прибережних місцинах катастрофічні розливи. Тож визначатимемо, де доцільніше будувати дамби, а де варто вживати інших запобіжних та попереджувальних заходів. Це будуть, звісно, наукові дослідження, якими керуватимуть наші вчені, але до них максимально залучатимемо студентів. То буде вельми цікава для них і суспільно корисна практична робота, як органічне доповнення до теоретичної складової їхньої підготовки, а результати доповідатимуть на щорічних студентських науково-технічних конференціях.

Цікаво, що в Краківській гірничо-металургійній академії діє точнісінько такий самий полігон. Причому там використовують суто альтернативні джерела енергії. Тож за прикладом польських колег зробимо таке і в Маріямполі. Поставимо вітряки, сонячні батареї, теплові насоси, щоби відмовитися від традиційних джерел енергії.

Також хочу відзначити, що на факультеті впроваджено блочну систему навчального процесу. Тобто дисципліни одного семестру поділено на два блоки, що дає можливість частіше проводити заняття зі студентами, і таким чином вони краще засвоюють матеріал. Це підтверджують університетські навчальні рейтинги.

Привабити абітурієнтів може й те, що дбаємо про студентське дозвілля. Втім, і самі вихованці факультету доволі активні в цьому плані. Приміром, цього року виграли конкурс краси, огляд художньої самодіяльності, квести з історії, перемогли в університетському КВН і в змаганнях з різних видів спорту.

- Які перспективи факультету вбачаєте? Що, можливо, нового збираєтеся запровадити на ньому найближчим часом?

— Сподіваюся, вже у вересні подамо документи на відкриття нової спеціальності. Вона матиме назву «Оцінка землі та нерухомого майна». Також плануємо розширити міжнародну співпрацю з поляками в підготовці магістрів і в такому напрямі як «Геодезія, картографія та землеустрій». Власне, ми вже вели мову про це в Кракові, і нас запевнили, що проблем з тим не буде.
Плануємо підвищувати і науковий рівень на факультеті, подавати різного роду проекти, покращувати кадровий потенціал, адже маємо свою Раду із захисту кандидатських та докторських дисертацій.

Також готуємо проведення на базі ІФНТУНГ 20—22 вересня Першої міжнародної науково-практичної конференції «Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування». За інформацією оргкомітету форуму, до участі в ньому вже зголосилося понад 250 доповідачів, серед яких півсотні лише докторів наук не тільки з України, а й з Білорусі, Канади, Молдови, Намібії, Німеччини, Польщі, Росії, Румунії, Словаччини, Японії... В рамках форуму саме на День іФНТУНГ, який зазвичай відзначаємо 21 вересня, відбудеться засідання Науково-методичної комісії, учасники якого обміняються думками щодо поліпшення системи підготовки студентів-екологів в Україні... Воістину дні конференції стануть святом науки в нашому університеті.


Отож запрошуємо юнаків і дівчат поповнити студентський колектив інженерно-екологічного факультету.

 

Інтерв'ю в газеты "Галичина" (30.06.2012) www.galychyna.if.ua

Навігація

Головна Новини Інженерно-екологічний факультет ІФНТУНГ пропонує гарні перспективи випускникам